Любченко Ірина Миколаївна

Проблема над якою працюю

Морально-етичне виховання

 на уроках української мови та літератури

Педагогічне кредо      

                            Умій виховувати себе так, щоб  

                  ти не «сипав сіль» на чужі

                    болючі рани, щоб гучно не

                    ступав брудними чобітьми

                            там, де треба затамувати подих

                                                              В.Сухомлинський

            Освіта 

                                   вища, Національний 

                                         педагогічний університет

                                         ім. М. Драгоманова  

Спеціальність      Українська мова і література 

Посада   вчитель української 

          мови і  літератури

Рік народження              1975

Педагогічний стаж         19 років

Звертання. Розділові знаки при звертанні

Звертання. Розділові знаки при звертанні

Мета: поглибити поняття про звертання у реченнях, правильно інтонувати речення зі звертаннями; звернути увагу на особливості вживання форм іменників у ролі звертання; розвивати мислення, мовлення, пам'ять; виховувати почуття любові до родини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.  Організація класу

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

-       Сьогодні на уроці ми з вами поговоримо про сім’ю, родину. Скажіть, будь ласка, а хто є членами будь-якої сім’ї?

-       Діти, уважно прослуховуйте епіграф, який я підготувала до уроку:

Донечко, сину, сестрице, братусю,

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамо, бабцю, дідусю

Мій оберіг і родина моя!

-       Дайте відповіді на запитання:

1.     Зі скількох речень він складається?

2.     Чим ускладнені ці речення?

Наш урок ми присвятимо звертанню.

(Діти записують тему уроку.)

-       На уроці ми повинні навчитися знаходити звертання у реченнях, правильно читати такі речення, розставляти розділові знаки у них; маємо з’ясувати, яким членом речення може бути звертання.

-       Ви повинні гарно засвоїти цей матеріал, тому що він вам знадобиться у 8 класі, коли ви вивчатимете звертання більш досконало. Але вже зараз ви повинні вміти правильно звертатися до товаришів, батьків, вчителів..

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.     Робота з підручником

Опрацювання теоретичного матеріалу(с. 66, § 21).

Зверніться до рубрики «Запам’ятаємо».

Записати на дошці речення, вказати звернення. Визначити, поширене воно чи ні.

Пояснити розділові знаки. Визначити відмінок.

1.     Благослови нас, Боже, бути гідними дітьми матерям нашим.(Пош., Кл.в.)

2.     Поклін тобі, кохана ненько, за золоте твоє серденько. (Пош., Кл.в.)

3.     Розвивальні вправи

Метод дослідження.

а) Запишіть у стовпчик слова. Спробуйте побути дослідниками й утворити від них звертання.

б) Діти, які закінчення мають звертання у Кличному відмінку?  Вам в цьому допоможе рубрика «Пригадаймо»:

ненька – ненько;

тато – тату;

сестра – сестро;

брат – брате;  

бабуся – бабусю;

дідусь – дідусю;

дядько – дядьку;

радість – радосте.

IV. Виконання вправ на закріплення

1.     Вибірковий диктант

(А в цей час на дошці слабкий і сильний учні виконують індивідуальні завдання.)

Виписати звертання із поетичних рядків.

а) Скажіть, люди добрі,

чи вчила вас мати,

виходячи з хати

тихцем промовляти…

-         Святий ангеле,

ходімо зі мною:

ти попереду,

а я за тобою…

б) Якби тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

в) Угамуйтеся, «чомучки».

Киньте пустощі на мить,

У свої цікаві ручки

Руки мамині візьміть…

Тож, голівоньки вихрясті,

В час розваг і навіть в снах

Пам’ятайте: ваше щастя

В добрих маминих руках…

г) Мій синочку!

Мій дзвіночку!

Ніч у зорянім віночку

Запрягла коня в коляску

І везе нам синю казку.

(перевірка виконаної роботи на дошці, а потім диктанту.)

2.     Індивідуальна робота на дошці

1-й учень

Пам’ятаймо, любі діти,

Пам’ятаймо завжди з вами,

Що для нас у всьому світі

Найдорожчі – наші мами!

2-й учень

-         Мамуню, любите слухати казки?

-         Авжеж, дитино.

-         Хочете, щоб яку розказала?

-         Розкажи, серце.

-         Але вона зовсім недовга.

-         Та розказуй.

-         Була собі пляшка з олією, і я її… розбила.

Фізкультхвилинка

Читають колискові

Перша колискова

Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока.

В теплих снах ідуть поля в жита,

І зоря над ними йде висока.

Спи, моя дитино, на порі

Тіні сплять і сонна яворина…

Так, як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

Колискова

Спи, засни, моя дитино,

Спи, моє маля,

Ніч іде в гаї, долини,

Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в огнях сія.

Будеш завтра в світ дивиться,

Зіронько моя!

Перша ніч твоя почата

В співах солов’я,

Дай же мамі рученята,

Зіронько моя.

Усміхнись до мене, сину,

І зрадію я,

Не хвилину і не днину –

Я навік твоя!

Сплять ліси, поля, криниці,

Шепіт ручая.

Ти відкрий, відкрий очиці,

Юносте моя.

Підеш ти по Україні,

Де життя буя.

Виростай, моя дитино,

Зіронько моя!

Мати і дитина

Блимає каганчик

Посеред кімнати,

Пильно припадає

До колиски мати,

А знадвору рветься

Дикий завід бурі.

Стогнуть за віконцем

Деревця похмурі.

З колиски матуся

Очей не зривала,

Колишучи, журно,

Пісеньку співала:

-         Перестаньте, вітри!

Не шуміть, ялини!

Не лякайте нагло

Сонної дитини!

Не зворушуй, грозо,

Милого покою!

Розійдись, негодо,

Хмарою швидкою

Спи, моє золото!

Любо скрізь та тихо!

Бороню я сон твій

Не підступить лихо;

Прокинешся ранком –

Глянеш без опаски,

Стрінуть тебе сонце,

Пестіння та ласки!

3.     Індивідуальна робота на дошці за віршем Н. Красоткіної «Прекрасні звертання»

Слово вчителя

Є в нашій мові прекрасні звертання,

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання

Маму найкращу свою назива:

(Перевірка завдання – 1 учень)

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю!

Я і до тата умію звертатись

Хочу в словах передати тепло,

Щоб мій татусь міг частіш всміхатись

І щоб в душі його сонце цвіло!...

(Перевірка завдання – 2, 3 учень.)

Татку,  татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти

Ти мій порадник, заступник і друг.

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

-         Бабцю, бабуню, бабусе моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду на науку:

-         Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястим струмочком біжить.

-         Діти, як називаються слова, які учні підкреслили на дошці? (Синоніми – близькі за значенням)

4.     Хвилинка-цікавинка

1.     З якого мультфільму цей герой? Вказати звертання.

-         Петрику! Прошу, вгамуйся,

Не крутися, не тирлуйся,

Очки яснії стуляй.

Люлі-люлечки, лягай!

Не буди мені малят,

Порахуй-но слоненят!

1-2-3-4-5 – я втомився рахувать.

Слоненяточка, вгамуйтеся!

У шеренгу всі шикуйтеся.

2.      Відгадайте загадки. Знайдіть звертання. На уроці української літератури ви вже вивчили загадки, то скажіть, до якого виду загадок можна їх віднести. (Вид загадки – жарти)

а) Любі хлопчики, дівчатка!

Вам загадочка така:

Чи не знаєте ви слово,

Яке мало б 40 а?

(Сорока)

б) Тренуйтесь, діти, в мові,

щоб розумними росли.

А скажіте, що за слово

Має 100 сполучень ли?

(Столи)

5.     Метод «Розумовий штурм»

Що означає слово «штурм»? (Швидке взяття фортеці)

Творча робота

Переробіть речення так, щоб підмет став звертанням.

Хай мама відпочине трохи, ми посапаємо грядки. – Мамо, відпочиньте трохи, ми посапаємо грядки.

Брат допоможе. Сестричка позбирає травичку. – Брате, допоможи. Сестричко, позбирай травичку.

V. Підсумок уроку

- Діти, спробуємо скласти сенкан і, таким чином узагальнити знання, які ви здобули на уроці.

1. Тема	Звертання.
2.Опис (прикметники)	Поширене, непоширене.
3.Дія (дієслово).	Називає, ускладнює, відокремлює.
4.Фраза	Використовується у мовленні.
5.Перефразування (відмінок звертання)	У кличному відмінку

Діти! Майте на увазі:

Слово – чарівне! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю – і радість росте.

Слово ласкаве народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це.

Тож давайте повернемося до нашого епіграфа. Прочитайте його, будь ласка, всі хором.

Запам’ятайте на все життя ось ці пестливі, лагідні звертання до членів своєї родини: мати, мама, матуся, матінка, мамочка, мамонька, матусенька, неня, ненька, ненечка… скільки хочеться ніжних слів сказати про тебе!

-         Як ви розумієте слово оберіг?

VI. Домашнє завдання

§21. Ретельно опрацювати теоретичний матеріал про звертання. Виконати вправу 142. Прокоментувати правила вживання розділових знаків при звертанні.

*Творче завдання: за зразками, які ви почули на уроці, скласти колискову, використати звертання.

З досвіду роботи

Умій виховувати себе так,щоб ти не «сипав сіль»

                              на чужі болючі рани,щоб гучно не ступав брудними          чобітьми там, де треба затамувати подих.

                                                                                              В. Сухомлинський

    Завдання школи на новому етапі нашої історії – запобігти фізичному і моральному виродженню учнівської молоді, її бездуховності. На уроках мови і літератури я намагаюся прищеплювати учням високі моральні якості: чуйність, доброту, повагу до ближнього, почуття людської гідності, обов’язку, справедливості, сумління і чесність, громадянську активність та мужність, працьовитість, милосердя, готовність поспішити на допомогу тому, хто її потребує.

     Ніколи не забуваю, що відкритість душі, доброта, закладені в дитині від природи. Моє завдання як вчителя – розбудити їх, вчасно підтримати, підготувати дітей до того, що вічного щастя не буває. Хвороби, смерть близьких, стихійні лиха, суспільні трагедії та катастрофи нерідко порушують життєвий добробут. Діти мають зрозуміти, що одвічно співіснують добро і зло, які перебувають у постійній боротьбі. Але я завжди націлюю дітей на те, що порядні, чесні люди помічають страждання інших. Моє завдання полягає у тому, щоб навчити учнів спостерігати життя: помічати людську доброту, жертовність, громадянську мужність, а також безсердечність, жорстокість, байдужість до горя інших; все зробити для того, щоб діти не звикали до людської байдужості і нещирості, недоброзичливості і лицемірства.

   «Умій виховувати себе так, щоб ти не «сипав сіль» на чужі болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба затамувати подих». Ці слова В. Сухомлинського стали моїм учительським кредо вже давно. Адже мета кожного педагога – це не тільки дати дитині хороші знання зі свого предмета, а й виховати Людину, повноцінного громадянина своєї держави.

    На жаль, останнім часом доводиться з болем у серці констатувати, що рівень духовності, моральності нашого суспільства поступово знижується. Змінюються життєві орієнтири молодого покоління. Їх кумирами стають люди жорстокі та безсердечні, люди, які люблять і розуміють тільки себе, люди, для яких образити, ударити чи навіть убити іншого є моральною нормою, навіть геройством. Нівелюються традиційні людські цінності: доброта, чесність, милосердя, справедливість. Парадоксально, але навіть таке слово, як патріот, більша частина дітей 5 класу розуміє приблизно так: сильна, спритна, рішуча, фізично здорова людина. Складова ж любові до Батьківщини, здатності творити подвиг задля неї відходить на задній план або й не прослідковується зовсім. Телебачення накладає на дитину стереотип поведінки, моралі, життєвих ідеалів.

    Тож без допомоги вмілого, ерудованого, порядного педагога дитині важко прокласти правильний курс у життєвому морі.

    Для реалізації свого життя зараз і в майбутньому дитина мусить вибрати той чи інший ідеал, а уроки української словесності відкривають їй безмежний світ, в якому можна не тільки здобувати навички грамотності та знайомитися зі здобутками майстрів слова, а й розвивати самосвідомість, самоаналіз, саморефлексію.

    А разом з тим використання особистісно зорієнтованого навчання дає учню можливість усвідомити себе особистістю, розкрити власні можливості, сформувати систему особистісно-значущих і суспільно-прийнятих цінностей,  самореалізуватися.

    Особливу увагу звертаю на організацію проведення уроку. Оголошуючи тему уроку, чітко визначаю мету, бо вважаю, що нечітко сформульована мета, яка не передбачає фіксації конкретних очікуваних результатів, не стимулює дітей у процесі навчання до активної діяльності. Інакше кажучи, школярі мають чітко уявити, що вони повинні засвоїти внаслідок вивчення тієї чи іншої теми , і в якій діяльності можна використати одержані знання та вміння (дивись уроки №1-5). Велику увагу приділяю з’ясуванню емоційної готовності учнів до уроку: самоналаштування, психологічні вправи «Мій настрій», запрошення товариша у світ казки(дивись уроки №1-4).

    Моральне виховання виступає провідним чинником всебічного гармонійного розвитку особистості. Морально-духовні цінності кожної особистості є її найбільшим надбанням. Тому й поціновувати людину передусім необхідно за рівнем сформованості моральних цінностей.

     В.О. Сухомлинський, розвиваючи ідеї загальнолюдських моральних цінностей, визначив своєрідну програму виховання школярів:

1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не заподіюєш ти зла? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.

2. Усі блага і радощі життя створюються працею. Навчання – твоя перша праця…

3. Будь добрим і чуйним до людей…

4. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості.

    Настанови великого педагога намагаюся донести дітям на уроках літератури і мови, використовуючи інтерактивні методи та прийоми навчання, новітні технології: ігри «Скринька ерудита», «Так чи ні», «Найкмітливіший»,» Довідкове бюро», читання із зупинками, ілюстрації до казок, складання асоціативного ряду(дивись урок №2), тестові завдання(дивись урок №2), інсценізація уривків із казки(дивись урок №4), міні-круглий стіл «Хто ж такий Святий Миколай, який виліпив Лиса

Микиту з небесної глини?», читання в особах, цитатний диктант, принцип «Дошифровщик», рубрика «Поміркуйте», міні-дискусія «Чи легко жити таким Лисам серед людей сьогодні?» відповідь умотивуйте (дивись урок №3). Метод «Ланцюжок» (дивись урок№2), робота над образом героя. Евристична бесіда (дивись урок№3).

    Вважаю, якщо урок  добре продуманий, є цікавий за змістом та ураховує педагогічні, літературознавчі, методичні завдання, але в ньому вчитель з учнями не спілкується, тобто не створюється атмосфера загального естетичного співпереживання, його не можна назвати повноцінним. Сьогодні особливо важливою є орієнтація саме на спілкування, коли вчитель не просто розповідає, пояснює, викладає, а, розкриваючи ідейно-художній зміст літературного твору, спілкується з учнем як з особистістю. Переконана, чим багатший і різноманітніший контакт учителя з учнями, тим більше впевненості, що діти зацікавляться твором зокрема і літературою взагалі. У живому спілкуванні художня правда стає правдою життєвою, а літературний герой – живою фігурою, а не типізованою ілюстрацією (дивись урок №3). «Оживити героя», не позбавити його соціально-історичної достовірності – одна з основних проблем уроку літератури(дивись урок №4, дослідження запитань до казки В. Королів-Старий «Хуха-Моховинка», складання діалога). Не багатопланова інформація про героя, а саме його життя й епоха – ось що повинно домінувати на уроці. Розкріпачені форми спілкування вчителя й учнів під час роботи над текстами художніх творів значною мірою допомагають у пізнанні внутрішнього світу вихованців. Отже, на своїх уроках використовую різноманітні шляхи й засоби, які впливають на процес морального становлення їх. Тут слушною є думка: виховання здійснюється на кожному квадратному метрі педагогічної площі.

    Проводжу роботу в парах і малих групах, де учні вирішують різноманітні проблемні питання, працюючи з текстами казок та головними героями (дивись уроки №1-5). Це сприяє підвищенню самооцінки, розвитку уміння працювати в парах, групах, вчить спільно розв’язувати конфлікти й проблеми, відстоювати свою точку зору, вчить культури спілкування, етичного ставлення один до одного, сприяє компетентному розвитку учнів. Під час роботи в парах пропоную учням скласти діалог із казковими героями. Намагаюсь організувати роботу учнівського колективу так, щоб сильніші учні могли надати при потребі максимально посильну допомогу слабшим учням і при цьому ні в якому випадку не принизити гідності дитини.

     Залучаю дітей до участі в класних і загальношкільних заходах. Постійно приймаємо участь у районних олімпіадах і конкурсах.

     Пишаюся тим, що уроки не проходять даремно, а дають свої результати: маю вихованих, чуйних дітей, які відзначаються своєю добротою, щирістю. У творі-роздумі учениця пише: «Добро і краса – це слова дуже близькі, а людина з добрим серцем і доброю душею красива. Справжня людина, за глибоким переконанням нашого народу – це людина добра, мудра, щира і сердечна, щедра і світла, яка вміє любити і співчувати, захистити і приголубити, поважати і порадити.»

    А під час актуального інтерв’ю у 10 класі «Що таке моральний вчинок» учні назвали:

·        Робити користь для ближнього. (Р. Василенко)

·        Прийти на допомогу самотнім, підтримати добротою, лагідним словом. (А. Захарчук)

·        Поважати старих, пам’ятаючи, що й сам старий будеш. (А. Волох)

·        Намагатися зробити усіх щасливими, усміхненими. (А. Остапенко)

·        Запалити у кожному серці іскорку доброти і милосердя. (Ю. Борсук)

·        Прагнення прийти на допомогу іншим від щирого серця. 

(Т. Крижанівська)

·        Зігріти душевним теплом всіх оточуючих. (О. Холод)

    Дитина – явище в моєму житті, а не випадковість; кожна дитина для мене є неповторною, й нездібних серед них немає. Навпаки, кожний є талановитим, цікавим і готовим пізнати частинку цього світу зі мною. Пишаюсь тим, що я вчитель, бо можу відкрити щось нове у цьому світі для кожного.

    Творче життя вчителя надзвичайно багате, тому керуюсь певними принципами.

  Я не математик, але пам’ятаю формулу успіху:

               (ОЗП + ДС + ЗМ + С² + БС) × ІМ = ТУ.

  Якщо розшифрувати, то це означає:

Особистісно зорієнтований підхід + демократизація стосунків + зацікавлення та мотивація + співпраця у квадраті, а це безперервність і систематичність, усе це, помножене на інвестиції в майбутнє = творчий учитель.

    Також систематично «вживаю»: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настоянку терпеливості, екстракт людяності, а також такі вітаміни:

А – для активності;

В – для бадьорості;

С – для сміливості;

D – для діяльності;

Е – для ефективності;

F – для порядності.

    А ще не забуваю щорічно робити профілактичні щеплення від байдужості, сірості, духовного рабства.

    Є й інший рецепт: завжди посміхаюсь, розвиваю свою пам’ять, намагаюсь працювати з ентузіазмом, коли доля дає мені лимон – перетворюю його на лимонад, і тоді всі мінуси перетворюються на плюси.

    Хоча результати навчання та виховання учнів у великій мірі залежать від трьох чинників: хто навчає, кого навчають, як навчають – важко сказати, що важливіше. Упевнена в одному: величезну роль у справі навчання й виховання відіграють саме вчитель, його особистість, його професійність і компетентність.

    Розумію, що не можу відразу зробити цей світ кращим, але кожного дня намагаюсь привнести в нього краплину доброго, розумного, вічного й навчаю цьому своїх учнів…